Основні права дітей

Юний друг, чи знаєш ти, що Організація Об’єднаних Націй у Всесвітній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливий захист, турботу і допомогу, і що «ребенок, ввиду его физической и умственной незрелости, нуждается в специальной охране и заботе, включая надлежащую правовую защиту, как до, так и после рождения» (Нью-Йорк, 20 ноября 1989г.)?

Не знаєш? Тоді ця сторінка як раз для тебе.

Для початку нагадаємо, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25).

 Дитина має право:

• Право на життя. Право на ім’я.
• Право на громадянство.
• Право на відсутність дискримінації.
• Право на свободу совісті і релігійних переконань.
• Право на життя з батьками.
• Право на працю.
• Право на відпочинок.
• Право на захист життя та здоров’я.
• Право на освіту.
• Право на відсутність рабства.
• Право на житло.
• Право на свободу слова.
• Право на отримання іинформації.
• Право корисування досягненнями культуры.
• Право створювати сім’ю.
• Право участі у науково-технічній та художній творчості.

Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.

Трьохрічний громадянин має право відвідувати дитячий садок.

Шестирічний громадянин має право:

• відвідувати школу;
• самостійно заключати дрібні побутові угоди.

Десятирічний громадянин:

• дає згоду на зміну свого імені та прізвища;
• дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або відновлення батьківських прав своїх батьків;
• висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;
• має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;
• може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

• може вибирати місце проживання (за згодою батьків);
• має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;
• має право самостійно разпоряджатися своїм доходом, зарплатою, стипендією;
• здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;
• може отримати дозвіл взяти шлюб у вигляді виключення, якщо склалися особливі обставини (при цьому наступає повна дієздатність);
• допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);
• має право вимагати відміни усиновлення;
• може навчатися водінню мотоцикла;
• має право управляти велосипедом під час руху дорогами;
• несе карну відповідальність за деякі злочини;
• несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;
• може бути виключений зі школи за порушення.

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

• отримати паспорт;
• взяти шлюб при наявності поважних причин;
• управляти мопедом при їзді по дорогах;
• навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;
• заключати трудовий договір (контракт), рабочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;
• підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

Більше дізнатися про свої права ти можеш в Головних документах

«Я – дитина, я – людина, що має свої права!» Любі діти!

На цій сторінці ми з вами відправимося у подорож країною Правознайкою. У кожного з нас є свої права та обов’язки. І головне право – жити добре у своїй родині. Але ж бувають випадки, коли вам чогось не дозволяють, лають і навіть б’ють.

Так ось, під час нашої подорожі ви повинні навчитися захищати свої права та допомогти у цьому своїм друзям.

Багато віків у світі існувало рабство. Одні люди володіли іншими. Вважалося, що не всі люди рівні. Наприклад, людей з іншим кольором шкіри або народжених в іншій країні, могли зробити рабами. Ставилися до них не як до людей, а як до істот другого сорту або як до речей. А конфлікти в той час вирішувалися звичайними бійками – перемагав сильніший.

Тільки на порозі ХХ століття людство зрозуміло, що це несправедливо. Так виникла необхідність складення спеціальних документів з прав людини, щоб юридично закріпити її права та свободи.

Згадайте: у 1914 році почалася Перша світова війна, яка привела до величезних, безглуздих людських жертв. І люди світу схаменулися: треба наводити у суспільстві порядок! У 1917 році з’явилася одна з перших Декларацій прав людини. В ній були проголошені різні права і свободи, причому як для дорослих, так і для дітей: право на виховання і освіту, розвиток своїх можливостей та вільне вираження думок.

У 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську декларацію прав дитини.

Але сумний досвід Першої світової війни не всіх навчив розуму. У 1939 році фашисти розв’язали нову війну. Досвід Другої світової війни привів до того, що у 1945 році була створена Організація Об’єднаних Націй (ООН), а через три роки, у 1948, Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Всесвітня декларація прав людини. Це сталося 10 грудня, і з тих пір цей день відмічається у багатьох країнах як День прав людини.

Але люди, як і колись, дуже різні – їм важко інколи домовитися, і коли вони не можуть або не хочуть зрозуміти одне одного, виникають конфлікти. Тому на кожному з нас лежить велика відповідальність. Ми повинні усіма силами намагатися розуміти та берегти одне одного, не лише у своїй родині чи серед своїх друзів, а й у всьому світі. А для цього треба добре знати свої права та обов’язки.